Діагностика та консультація
Як може проявлятися дисфункція СНЩС: зменшення ширини відкривання рота, біль, дискомфорт, напруга у жувальних м’язах, біль у суглобах, клацання або хрускіт при відкритті рота, дзвін у вусі.
Для встановлення діагнозу проводяться такі дослідження:
– Фото обличчя та зубів. Можна виявити порушення лицьових пропорцій у зв’язку зі стиранням зубів: зменшення висоти нижньої третини обліччя, асиметрію через зміщення щелепи або гіпертрофію жувального м’яза.
– Мануальний функціональний аналіз:
Пальпація (дослідження за допомогою пальців) м’язів, відповідальних за рухи щелепи, скронево-нижньощелепних суглобів та навколосуглобових тканин.
Ширина відкривання рота.
Наявність звукових явищ у суглобі.
Оцінка траєкторії руху щелепи.
– Аналіз змикання зубних рядів у статиці та в динаміці.
– Стан твердих тканин зубів: наявність тріщин емалі, стирання, клиноподібних дефектів.
– Рентген-діагностика. ортопантомограма (панорамний знімок), комп’ютерна томограма СНЩС.
За панорамним знімком можна судити про наявність патологічних змін у кістковій тканині, пов’язаних з гіперфункцією жувальних м’язів: зміна контуру щелепи, зменшення рівня кісткової тканини, розширення періодонтальної щілини (простір між коренем та навколишньою кісткою).
Комп’ютерна томограма СНЩС дає можливість у 3D просторі розглянути, чи є зміна форми та структури суглобових головок, порушення положення суглобових головок щодо суглобових комплексів.